Інтерактивні прийоми на уроках зарубіжної літератури Поняття «інтеракція» (від англ. іnteraction – взаємодія) виникло вперше у соціології й соціальній психології. Для теорії символічного інтеракціонізму (засновник – американський філософ Дж.Мід) характерним є розгляд розвитку і життєдіяльності особистості, творення людиною свого «Я» у ситуаціях спілкування та взаємодії з іншими людьми.
У психології інтеракція – це здатність взаємодіяти або перебувати в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (наприклад, з комп’ютером, навчальним засобом тощо) або з ким-небудь (людиною).
Інтерактивне навчання – це навчання в режимі діалогу, постійна активна взаємодія всіх його учасників з використанням моделей комунікацій, стосунків, ролей тощо.
Метод «Мікрофон».
Кожному дають можливість сказати щось швидко, по черзі, висловити свою думку.
(“Таємниця усмішки Мони Лізи полягає у…”)
Метод «Оберіть позицію».
Дискусія на суперечливу тему. Слід використовувати дві протилежні думки.
(“У якій родині я б хотів виховуватись: у родині Ростових чи у родині Болконських?”)
Метод «Коло думок».
Учні сидять у колі на стільцях, без столів, і висловлюються по бажанню.
(“У чому ж полягає проблематика “Алхіміка”?”)
«Брейнстормінг» («Мозкова атака»).
Відома інтерактивна технологія колективного обговорення для прийняття кількох рішень з конкретної проблеми.
Організаційні етапи брейнстормінгу:
1. Мовчазне генерування (кожен працює сам по собі).
2. Невпорядкований перелік ідей (забороняється критика).
3. З’ясування ідей.
4. Голосування і ранжування.
5. Підготовка проекту.
6. Презентація проектів ідей.
7. Оцінювання запропонованих альтернатив.
8. Вироблення моделі рішення проблеми.
Метод «Шести капелюхів».
Засновник методу – британський психолог, доктор медичних наук Едвард де Боно.
В основі – ідея паралельного мислення: конструктивного мислення, при якому різні точки зору і підходи не стикаються, а співіснують.
Метод шести капелюхів – це простий і практичний спосіб розділення процесу мислення на шість різних режимів, кожен з яких представлений метафоричним капелюхом певного кольору.
Ми можемо навчитися оперувати різними аспектами нашого мислення по черзі. Потім зібрати ці аспекти разом і дістати “повнокольорове мислення”.
Білий капелюх: інформація.
Детальна і необхідна інформація. Тільки факти. Яка ще необхідна інформація?
Використовується для того, щоб спрямувати увагу на інформацію. У цьому режимі мислення нас цікавлять лише факти. Ми замислюємось над тим, що ми вже знаємо, яка ще інформація нам необхідна і як нам її дістати.
Жовтий капелюх: логічний позитив.
Символічне відображення оптимізму. Дослідження можливих успіхів і позитивних сторін. Переваги. Чому це спрацює?
Вимагає переключити увагу на пошук переваг і позитивних моментів конкретної ідеї.
Чорний капелюх: критика.
Застерігає і змушує думати критично. Що може статися поганого або що піде не так? Обережність.
Дозволяє дати волю критичним оцінкам, побоюванням і обережності. Вона захищає нас від нерозважливих і непродуманих дій, вказує на можливі ризики і підводні камені. Користь від такого мислення безсумнівна, якщо, звичайно, нею не зловживати.
Червоний капелюх: почуття та інтуїція.
І не намагайтеся її пояснити. Які почуття в мене виникають?
У режимі червоного капелюха учасники можуть висловити свої почуття та інтуїтивні здогади щодо питання, яке обговорюється, не вдаючись у пояснення щодо того, чому це так.
Зелений капелюх: креативність.
Зосередження на творчості, альтернативних рішеннях, нових можливостях та ідеях. Це можливість висловити нові поняття та концепції.
Перебуваючи під зеленим капелюхом, ми придумуємо нові ідеї, модифікуємо вже існуючі, шукаємо альтернативу, досліджуємо можливості, взагалі, даємо креативне зелене світло.
Синій капелюх: організація процесу.
Організація розумових процесів. Гарантія дотримання функцій усіх шести капелюхів.
Синій капелюх відрізняється від інших капелюхів тим, що він призначений не для роботи зі змістом завдання, а для управління самим процесом. Зокрема, його використовують на початку сесії для визначення того, що належить зробити, і в кінці, щоб узагальнити досягнуте і поставити нову мету.
За умовами гри, кожен учасник зобов'язаний побувати В УСІХ капелюхах та намагатись підстроїти своє мислення згідно відповідної моделі.
Переваги методу «шести капелюхів»:
1. Зазвичай розумову працю уявляють нудною та абстрактною. “Шість капелюхів” дозволяють зробити її яскравим і захопливим засобом керування своїм мисленням.
2. Кольорові капелюхи – це метафора, яка добре запам’ятовується, яку легко застосувати.
3. Метод “шести капелюхів” можна використовувати на будь-якому рівні складності, від дитячого садка до ради директорів.
4. Завдяки конструюванню роботи та відміні безплідних дискусій мислення стає більш сфокусованим, конструктивним і продуктивним.
5. Метафора капелюхів є свого роду рольовою мовою, якою легко обговорювати і переключати мислення, відволікаючись від особистісних переваг і нікого не ображаючи.
6. Метод дозволяє уникнути плутанини, оскільки вся група використовує тільки один тип мислення в певний проміжок часу.
7. Метод визначає значимість усіх компонентів роботи над завданням (проектом) – емоцій, фактів, критики, нових ідей – і включає їх у роботу в потрібний момент, уникаючи деструктивних факторів.
| 
Создать сайт на a5.ru
